Цей незручний момент, коли ти жартуєш, а тебе сприймають буквально. "І ніби пасувало б пояснити, але ж і не хочеш нікого образити." Так трапилося і з Шекспіром.
Літературознавці стверджують, що знаменита поема "Ромео і Джульєтта" насправді не дифірамб ідеалу кохання, а тонка іронія над підлітковим запалом - милим, та проте не надто розважливим.. За ним і золоті верби ростуть, і літаки на задньому плані розбиваються: екшн, екшн, а як його розрулювати ніхто не знає.
Пропустимо події твору крізь рентген реальності. Тінейджери щойно познайомилися і вже поспішають під вінець - більше нагадує сюжет "Похмілля в Вегасі". Тут кожні батьки посивіють, не тільки ті, що ворогують.
А мова ж йде про брутальне Середньовіччя, де шлюби, як правило, укладалися з практичних і раціональних міркувань. Хоча, можливо, і зараз ця традиція не забута, тільки тепер прекрасні дами готові здатися в полон, а точніше на повний пансіон лицарям коду і клавіатури.
Перешкоди на шляху, що постають далі перед Ромео і Джульєттою (ворожнеча сімей, трагічні події) не перетворюються на вкраплення об'єктивної оцінки дійсності посеред моря гіперболізованих емоцій, вони тільки підсилюють нав'язливу ідею "бути разом за будь-яку ціну!".
Втекти і таємно повінчатися - прекрасна бунтарська ідея в дусі "покурити за гаражами" і "вдягнути рвані джинси в школу" (так, так! були часи, коли це вважалося бунтарством. особливо, коли ти вчишся в гімназії, де дрес-код білий верх і чорний низ).
 |
| By Ise Ananphada |
Монтеккі і Капулетті, як 90% батьків, вдаються до педагогічних санкцій - домашній арешт і ніяких лицарських боїв на місяць. Втім, захоплені агонією збудження і новизни, юні закохані продовжують шукати шляхи возз'єднання.
Джульєтті не спадає на думку нічого кращого, ніж симулювати смерть.
"Напевно щось пішло не так...Де ми накосячили?" - слизька і прикра думка промайнула в головах батьків.
Начитавшись віроломних історій, дівчина знаходить гіпнотичну есенцію, але (о,фаталіті !), в неї немає ані месенджера, ні вайбера, як і в Ромео теж, і повідомити коханому про свій геніальний план їй не вдається. Трагізм ситуації для хлопця невимовний - перше взаємне кохання обертається такою лажею.. Так сумно, що аж хочеться померти! І, довго не думаючи, ніж у серце. Раптом Джульєтта прокидається - картина мертвого коханого перед очима. Подвійний суїцид, кінець.
За кадром звучить пісня Radiohead. Ворогуючі родини танцюють разом скорботний контемп примирення.
А давайте поміркуємо, який імовірний розвиток подій міг би спіткати подружжя тінейджерів, якби їм все ж вдалося продовжити подружнє життя.
Перший рік - нестримний секс, пристрасні сварки із не менш пристрасним примиренням.
Другий рік - поповнення в родині. Плач малюка вночі, тонни мокрих пеленок змушують романтичну Джульєтту іншими очима глянути на шлюб. Замість того, щоб насолоджуватись найкращими роками, вона витирає какашки, поки гуляка Ромео вештається по тавернах і начитує поеми легковажним німфеткам.
 |
| By Dina Goldstein |
Якщо ж говорити про Ромео, його просто охоплює паніка. Він не готовий до батьківства, адже, він ще такий молодий! Він ще й не пожив, не підкорив весь світ зі своїм бендом чи пак брендом, не розкрутив стартап. А тут вдягай корпоративні лати і йди служити ідеї компанії, щоб прогодувати сім'ю і раз на рік звозити лоукостом на море (а як пощастить, то й два!).
Третій рік вони вже проводять по різні боки. І ніхто не винен.
Хоча, може й винен!
Це епохальне літературне непорозуміння піднімає запитання: Скільки ще великих творів людство зрозуміло неправильно? Скільки фундаментальних меседжів не було почуто?
Я замислилась, як я сама уявляла кохання, коли була підлітком. Ба, навіть роками пізніше. Романтичні драми з книжок та екранів навіюють уявлення, що справжня любов не дається просто, що неодмінно мають зустрітися численні перешкоди, які треба долати, і тільки тоді наступає щастя.
Вибоїни на дорозі трапляються, і через них варто переступати, але це не обов'язкова умова і не гарантія хеппі-енду.
Однією з причин недостовірних трактувань є уникання дорослими прямих відповідей на незручні запитання. Багато батьків соромляться говорити з дітьми на деякі теми відверто, не дають достеменних пояснень або ж хочуть відгородити дитину від певних сторін буття, боячись, що правда може завдати їй болю.
Іронія в тому, що цей біль все одно наздоганяє в іще більших масштабах, коли ця дитина, відірвана від реальності, вступивши в доросле життя, зіштовхується з відмовами та невдачами, але не здатна конструктивно на них реагувати. Не даремно говорять, що біль загартовує.
 |
| By Mathew McFarren |
Висновок, який напрошується з твору Шекспіра - серце не повинне затьмарювати розум. Інша важлива тема, яку підняв автор - це відносини батьків і дітей.
Говоріть так, щоб діти вас чули. Будьте терплячими, пояснюйте. Діліться власними фейлами - будьте чесними.
Comments
Post a Comment