Новий порядок

Photo by Mariano Mantel

До 2249-ого існування людства зазнало суттєвих змін. Зникли країни і кордони між ними, відпала потреба у війнах і ворожнечі, адже розвиток суспільства неминуче вів до цього.

На Землі була впроваджена єдина транснаціональна мова, єдине керівництво та устрій. Територія планети була поділена на сектори – кластери. Кожен кластер мав чітку організацію та завдання і в обов’язковому порядку вносив свою частку в загальний розвиток людської цивілізації та підтримання її функціонування.

Разом з тим, відбулося знеособлення людини, як такої. Індивідуальність, вроджені здібності втратили свою актуальність. Адже, тепер можна було отримати будь-які знання та навички, не витрачаючи при цьому роки на їх здобуття. Освітні інститути давно відійшли у минуле – витрати ресурсів на їхнє утримання і часу на здобуття знань себе не виправдовували.

Хмарні сервіси, які набули неймовірного розвитку, виконували тепер навчальні функції на різних рівнях, стали новими масштабними бібліотеками інтелектуальних надбань людської раси.
Старовинні книги та пергаменти знищили, визнавши їхнє зберігання недоцільним, оскільки воно вимагало чималих затрат енергії для запобігання розпаду, а сам процес розпаду при неналежному зберіганні (скажімо, у приміщенні за звичайних умов) спричиняв суттєве забруднення повітря, чого людство аж ніяк не могло собі дозволити в рамках постійного погіршення екологічної ситуації на Землі.

*Що ж стосується власне екології, то вченим вдалося розвинути безвідходне виробництво та знайти максимально безпечні шляхи утилізації тих незначних залишків, яких все ж не вдалося уникнути, проте зупинити природні циклічні процеси, які ускладнювали життя на планеті, земляни все ще не могли.

Photo by Mariano Mantel

Отже, молоді люди отримували тепер освіту з «хмар» за допомогою Голосу. Якщо раніше спілкування з «внутрішнім голосом» вважалося легкою формою божевілля чи романтичним перебільшенням природи мисленнєвих процесів, то тепер це було такою ж нормою, як ранкова кава зі стрічкою новин.

Голос – це розумна операційна система, яка допомагала індивіду в лічені секунди, хвилини чи години (в залежності від складності) здобувати необхідні знання та навички. Для цього дітям у юному віці вживляли в головний мозок войс-чіп, а для виконання завдань, які потребували високої м'язової координації – ворм-чіп в спинний мозок (інакше кажучи, Черв’яка, який координував та узгоджував роботу мозку, нервової системи, вестибулярного та опорно-рухового апаратів для здійснення необхідних професійних та побутових функцій).

Слід зазначити, що людство також відмовилося від вивчення низки наук: історію визнали недостовірною та несуттєвою для подальшого поступу землян; філологія стала й геть непотрібною в межах прийняття єдиної вербальної системи комунікації, так само, як і вивчення стародавніх мов – всі потрібні знання були перекладені транснаціональною мовою; разом з тим занепала іще низка гуманітарних наук.

Як не дивно, чималої ваги в суспільстві набула теологія. Тепер, у 23-ому сторіччі, коли відкрилася одна з найвеличніших загадок Всесвіту, навіть найбільш затятими скептиками та атеїстами теологія визналася однією з найважливіших наукових дисциплін. Втім, її трактування, як і власне древніх релігій, стало дещо іншим.

Науковці все ще продовжують працювати над створенням міжзоряних кораблів, відносячи це завдання до стратегічних цілей людської раси, як необхідне для порятунку виду, але за дві сотні років їм вдалося створити надточні телескопи та міжгалактичні супутники-сканери й просканувати ввесь простір Макрокосмосу, що здавався раніше неймовірно безмежним і неосяжним. Людство зітхнуло водночас і з полегшенням, і з сумом, з’ясувавши, що воно є єдиною розумною формою існування серед мільярдів галактик.

Таке відкриття штовхало до пошуку відповідей на інші фундаментальні запитання: Чи були розумні цивілізації до нас і чи це саме вони спричинили до зародження нашого життя? Що чекає на людство попереду? Який сенс людського буття і чи є він взагалі?

Вчені шукали підказок у стародавніх віруваннях, як у перших спробах людини розкрити таємницю свого існування. З рештою, різні релігії поєднувалися між собою ключовими уявленнями, які хоч і носили міфологічний характер, все ж могли нести в собі хоча б і не логічні пояснення, проте відблиск інтуїтивних здогадів, можливо, підсвідомого знання, яке ховалося у закутках людської психіки.

Вся планетарна політика провадилася згідно з гіпотезою про циклічність Всесвіту. Згідно з цією гіпотезою, животіння людства у звичному для нас розумінні, а також знайомого нам космічного простору неминуче прямує до Кінця, якому колись передував Початок. Це означає, що ймовірно такий процес вже відбувався раніше, і у тих попередніх світах могли існувати форми життя, схожі до нас - вірогідні наші прабатьки.

Релігія також порушувала питання життя після смерті, а науковою мовою – існування поза матеріальним світом у невідкритих ще для нас вимірах. Дослідження цього аспекту буття могло відкрити перед землянами таємницю безсмертя у цілком логічній інтерпретації.

Photo by Mariano Mantel

 Омікрон Кита. Глава 1 (Далі буде..)