"Безбожники" - хто вони

Релігія – це те питання, якого помірковані люди радять не торкатися серед змішаних аудиторій. Проте піднімати незручні запитання потрібно якраз з тією метою, щоб їх можна було викреслити зі списку гострих тем.

Останнім часом в моїй голові застряг трек гурту Twenty One Pilots «Heathens» ("Безбожники"), що став одним із саундтреків фільму  “Suicide Squad” (“Загін Самогубців”, 2016). Мені захотілося перекласти рядки композиції (див. в кінці сторінки) і розкрити тему, яка піднімається в ній, для україномовної аудиторії.

Інтернетом ширяться декілька трактувань «Безбожників», але, як на мене, основний меседж лежить на поверхні, у самому тексті пісні і шукати прихований зміст просто немає потреби.

Композиція починається словами: 

«All my friends are heathens, take it slow» – «Всі мої друзі безбожники, сприймай це спокійно».

Варто зазначити, що обидва учасники Twenty One Pilots, Тайлер Джозеф і Джош Дан, -  християни. Відповідно, таким зверненням вони закликають своїх одновірців не судити людей з іншими поглядами, адже, ти ніколи не знаєш "і половини насилля", тобто, того, що привело людину туди, де вона зараз, до певного типу мислення.

Вже саме слово "безбожник" для багатьох православних та католиків несе негативний контекст або думку: "Хаха, ще один!". Натомість рідко хтось об'єктивно аналізує причини, що стали підставами такого світогляду в особи.

Думаю, композиція "Heathens" торкається не лише питань релігії, а й терпимості і прийняття іншості загалом.

Ця тема особливо актуальна для мешканців Галичини. Мені неймовірно прикро чути про випадки расизму, гомофобії та іншого невігластва і ксенофобії у Львові. Ще неприємніше чути подібні судження від друзів та родичів. 

Правда в тому, що психопати, вбивці, дрібні злодії і маштабні корумпатори є і серед віруючих українських натуралів, так само, як і меценати та генії серед геїв, атеїстів та представників різних рас. 

Ти ніколи не знаєш, хто сидить поруч з тобою.

Сюжет фільму “Suicide Squad” також висвітлює той факт, що немає чорного і білого. Представники державних структур і правоохоронних органів - гаранти закону і безпеки, часто запобігають і до насильницьких чи незаконних методів врегулювання конфліктів, а злочинцям притаманні такі ж людські цінності, як любов, турбота про близьких, каяття через свої помилки. 

Можливо причина ворожості і ненависництва криється у власній непевності? Адже, ми з пересторогою сприймаємо все, що може похитнути наш власний фундамент.

"..It looks you might be one of us."

Але життя саме по собі - річ непевна. Змінюються часи, наукові дослідження ідуть вперед, нам відкриваються нові факти на історію, еволюцію, психологію і функціонування людського тіла та мозку. Хіба ми можемо бути певними у своїх знаннях і поглядах на 100% ?

Якщо переконання достатньо міцні, то припущення що ти можеш помилятися не похитне їх, проте дозволить спокійніше ставитися до думок відмінних.

Повертаючись до теми віри, тут можна простежити ще один парадокс – людям часто легше повірити в вищий розум, який керує їхнім життям, ніж в себе. 

І, знаєте, мені більше хочеться вірити в людей. В те, що люди володіють енергією, яку самі не усвідомлюють. І, якщо її правильно скеровувати, можна зробити неймовірно багато.

То хто такі безбожники насправді - люди, які не вірять в бога чи люди, які вірять, що мають право судити інших?

На завершення хочу сказати, що не важливо хто в що вірить, «главное, чтобы человек был хороший».
Давайте йти назустріч ближнім, а не закриватися від них категоричністю сприйняття.

"Безбожники" (вільний переклад)

Всі мої друзі безбожники,

сприймай це спокійно.

Не поспішай говорити їм

в кого ти віриш.

І, будь-ласка, не роби різких рухів,

ти не знаєш яка їхня участь.

Перед тобою кімната людей,

кожен з яких має свою кімнату із тими, кого втратив.

Обшук на предмет зброї не гарантує нічого.

Ми носимо з собою ручну гранату – наш мозок.

Ти ніколи не знаєш хто сидить поруч з тобою,

чи любиш ти психопата, вбивцю чи злодія.

А, дізнавшись, із жахом подумаєш

«Якого ..?».

Та після всіх моїх слів не забудь:

Всі мої друзі безбожники,

стався до цього спокійно.

Не намагайся змінити їх,

не намагайся вплинути.

Ти не знаєш і половини.

Ми не дуже добре ладнаємо

з тими, хто мислить по-іншому.

Не кажучи вже про проблеми з довірою.

Кажуть, новоприбулі пахнуть підозріло,

і можна відчути їхні наміри, лиш наблизившись.

Ти любитимеш фріків, що сидітимуть поруч з тобою.

Дивні люди завжди будуть поруч з тобою,

і ти не раз подумаєш «Що я роблю тут?».

Але, найголовніше, не забудь:

Всі мої друзі безбожники,

приймай це спокійно.

Дозволь їм самим спитати у що ти віриш.

І, прошу, не роби різких рухів,

спробуй дістатись до суті.

Навіщо ти прийшов? 

Ти знав, що доведеться залишитись.

Я хотів застерегти тебе, 

а тепер їх не спинити.

Залишилось віддати лиш наказ.

І, хтозна,

можливо ти один із нас.